- ЦЕНТР «АЛЕТТІ» - ДУХОВНЕ ФОРМУВАННЯ - ДУХОВНЕ МИСТЕЦТВО - ВИДАВНИЦТВО «ЛІПА» - ФУНДАЦІЯ «АГАПЕ»
      Ательє - Moзаїки: Mісце Дата Tема

 

Іспанія
Італія
Португалія
Румунія
Сербія
Словаччина
Словенія
Франція
Хорватія
Чеська Республіка

Америка
Близький Схід


 

 

Базиліка Розарію в Лурді
Santuario di Nostra Signora di Lourdes – 65108 Lourdes Cedex, France

Хрещення Ісуса
Христос приходить на землю у найупослідженішому місці і бере на себе всю людську дійсність. Згідно з іконописною традицією, коли зображають хрещення Ісуса, то самого Його зодягають у настегенну пов’язку, як ото на хресті, наголошуючи таким чином на пасхальному вимірі хрещення. Христос входить у воду і – як пише св. Кирило Єрусалимський – надає воді барв божественності; відтак уся вода освячується, щоб через неї і ми могли отримати хрещення, тобто народитися як названі Божі діти. Коли Христос входить у ріку Йордан, вода стає тим, чим і має бути відповідно до задуму Творця. У кожному святому Таїнстві створіння визволяється з-під гніту гріха і постає перед нами осереддям об’явлення Бога і поширення спасіння.

foto

Фасад
Базиліка Розарію

Лурд - Франція

грудень 2007


Від створення і до повного звершення Христової спокути, кожна стадія праці спасіння породжує і робить щораз сильнішою здатність матерії ставати іконою Божого царства. З першого дня після створення світу вода була купіллю хрещення, спонукаючи нас розглядати її і як певну дійсність вселенського характеру, що є невід’ємним атрибутом літургії (хліб, олива, вино, вода), не випадкову і не призначену суто для передачі значення, відмінного від неї самої; вона розкриває перед нами справжню причину свого створення, змушуючи нас вийти за межі того надто вузького розуміння її сутності, спричиненого тим, як ми щодня її використовуємо. У таїнстві матерія стає прозорою, і її відтак може сповнювати світло. Це і є джерело праведних та здорових відносин із створінням.
Йоан Хреститель зображений як аскет, цілковито поглинутий своєю місією: саме він покликаний вказати на Агнця, який забирає гріхи світу, на Божого Сина, Спасителя людства. Пізнання Бога не має абстрактного чи теоретичного характеру. З Євангелія від Йоана стає зрозуміло, що завданням Йоана Хрестителя є створити належне середовище для приходу Месії. Хреститель вказує на гріхи людства і спонукає до покаяння. Люди пізнають власну сутність, те, чим вони є, а відтак у них цілком природним чином зароджується потреба у спасінні, потреба екзистенційна й онтологічна. Христос сходить у воду й приймає на себе стан, у якому знаходиться людство, приймає смерть як розплату за гріх. Він живий, але, занурений у воду, здається мертвим. Проте насправді Христос дарує воді життєдайну силу, здатність народжувати дітей світла. Він, Світло, передає світло, а Йоан Хреститель це світло свідчить.

foto

Хрещення Ісуса
Базиліка Розарію

Лурд - Франція

грудень 2007


Весілля в Кані Галилейській
У цій євангельській сцені міститься послання, надзвичайно важливе для сьогоднішнього світу.
Отож, у Євангелії від Йоана розповідається, що весілля в Кані відбувалося третього дня. Відповідно до тодішнього способу підрахунку часу (сьогодні, завтра і третього дня), дія відбувається через два дні після тих чотирьох днів, про які йшла мова раніше (Йо. 1, 19; 29; 35; 43). З цього випливає, що “третій день”, коли святкували весілля, згідно з підрахунком днів від початку Йоанового Євангелія, відповідає насправді шостому дню. Чотири плюс два. “Третього дня, починаючи від четвертого, тобто шостого дня, якщо рахувати від початку, відбувалося весілля в Кані Галилейській”, говорить Оріген у своєму коментарі.
Весілля у шостий день – це прямий натяк на Йо. 19, 31, тобто на смерть Ісуса. Також у шостий день було створено людину. Відтак саме цей день став днем народження нової людини на хресті. Позаяк у Євангелії мовиться, що весілля відбувалося третього дня, то у такий спосіб підкреслюється зв’язок із днем воскресіння. Це означає, що пасхальна містерія, смерть і воскресіння, є своєрідною системою координат для розуміння весілля в Кані. Саме тому Христа зображено з раною в боці: це вказує на властивий Йому пасхальний і подружній вимір. Відкрите ребро Христа на хресті, пролита кров і вода нагадують нам богословське визначення Церкви як Невісти.

foto

Весілля в Кані
Базиліка Розарію

Лурд - Франція

грудень 2007


Можна згадати також, що у Біблії жених і невіста є символом відносин між Богом і людьми. Слова Марії про те, що в людей нема вина, інтерпретовані у світлі текстів із книг Мудрості та Проповідника, означають, що в них немає любові. Тож ці слова можуть також означати кінець релігії без любові, релігії, що зводиться до формалізму, легалізму, моралізму і т.д. Отці Церкви ототожнювали безплідність релігії, в якій закон замість того, щоб стояти на варті релігійних відносин, стає основою для формального дотримання правил, із глеком, наповненим камінням. Релігія, позбавлена любові, стає намарним ярмом, яке до того ж викликає алергію на все, пов’язане з релігією, що особливо актуальне сьогодні, і не тільки у Франції. Подружжя часто зображають сумним, бо в ньому немає більше любові. Згідно з нашою культурою, сум – це сюжет достоту драматичний. Сам по собі зв’язок між Богом і людиною є джерелом любові й радості. Христос, новий Жених, визволяє людство від темряви, від тривоги, і поєднує з Богом відносинами, для яких характерною є передусім любов – себто те, що лежить у самій основі християнської віри, – якій з власної волі виявляє непохитну вірність, любов, яку не може подолати навіть смерть. Відтак слова Матері Божої “Робіть так, як вам каже” набувають уже іншого значення. Слово Боже – повністю здійснене в особі Христа, як любов Отця до людства, – стає обріями Нового Завіту. У цьому ж світлі можна розглядати і об’явлення Пресвятої Діви.

foto

Христос із раною у боці
Базиліка Розарію

Лурд - Франція

грудень 2007


Проголошення Божого царства і заклик до навернення
Коли Іван Павло ІІ вперше згадував у молитві світлі тайни, то, говорячи про тайну проголошення Божого царства, прочитав Йо. 20, 19-23.
Цю світлу тайну зображено на двох панелях. На одній панелі бачимо Христа, який виходить із зачинених дверей, показуючи рану в боці і шрами на руках, і зсилає Святого Духа, наділяючи апостолів владою відпускати гріхи. Царство Боже об’являється разом із неймовірною новиною: прощенням гріхів. Відпускати гріхи може тільки Бог. У восьмий день з’являється такі нові обриси ментальності, логіки, творчості, які разюче відрізняються від ментальності, логіки і творчості сьомого дня. Восьмий день – це день без кінця, а отже без часу, або, інакше кажучи, восьмий день стає мірою для всіх інших днів. Час, відтак, вимірюється, починаючи з восьмого дня. У восьмий день все збігається, співпадає у часі й відбувається разом. З огляду на це апостоли знаходяться перед Христом, який – принаймні так виглядає – залишає двері зачиненими. Вони схожі на зернини в колоску, і тут доречно пригадати давню євхаристійну молитву: “Як цей розламаний хліб був розсіяний над горами і зібраний воєдино, так нехай буде зібрана і Церква Твоя від окраїн землі в Царство Твоє” (Дідахе, ІХ, 4).

foto

Проголошення Божого царства і заклик до навернення
Базиліка Розарію

Лурд - Франція

грудень 2007


На другій панелі зображено зцілення розслабленого, якого опускають вниз із даху. Спасіння породжується прощенням гріхів і пов’язане з нашими відносинами з Богом. Христос зцілює розслабленого, прощаючи йому гріхи, бо той, кому відпущено гріхи, зцілюється, у тому сенсі, що отримує спасіння, адже він більше не самотній і приречений на смерть, а знову перебуває у сопричасті з Богом, який і є життям. Через інших зображених на мозаїці персонажів, які готові засудити Христа, позаяк Він насмілюється прощати гріхи, а це право належить тільки Богові, Він зцілює розслабленого, зцілює його тіло; це легше, але не так важливо. Про що це все нам говорить? Про те, що можна бути з Богом, можна увійти у восьмий день, проте водночас бути хворим фізично. Так чи йнак спасаємося тоді для вічного життя. Втім, буває і навпаки: можна бути здоровим, але не сягнути спасіння. Тож, утративши здоров’я, відчуваємо трагедію відсутності спасіння, тоді як той, хто сягнув спасіння, не бачить трагічного характеру хвороби і тілесної смерті. Зрештою, Христос зцілює розслабленого, аби показати, що отримати прощення так само реально, як стати на ноги і піти.

foto

Зцілення розслабленого
Базиліка Розарію

Лурд - Франція

грудень 2007


Переображення
Христос – це справжнє сонце, і саме тому все навколо вкрито темрявою. Як пишуть Отці Церкви, учні розплющують очі і бачать невгасиме світло, яке немов струменить з обличчя Того, кого потім у них же на очах висміюватимуть і кінець-кінцем замучать до смерті. Присутність Мойсея й Іллі, тобто закону і пророків, засвідчує, що Христова Пасха врешті-решт розкрила не тільки справжній сенс Його місії, але й сенс усіх пророцтв і всього закону, кожного часу. Світло пасхальної містерії Ісуса Христа є справдженням пророцтв і закону, позаяк пасхальна містерія є запорукою життя, у якому здійснюється любов до кожної людини зокрема і до цілого людства загалом. Любов живе у пасхальний спосіб, у спосіб, властивий пасхальному триденню. Тільки Христова любов здатна взяти на себе смерть, біль, страждання, невдачу; тільки любов може все це увібрати в себе і перетворити на світло. Це єдиний шлях переображення цілого створіння, всієї історії, щоб усе набуло свого питомого вигляду.
Іллю зображено з пергаментом, а Мойсея – зі скрижалями закону. Обидві ці постаті більші за постаті трьох апостолів, які бачимо нижче. Так ми наче наголошуємо, що без Старого Завіту не було б Завіту Нового; інакше кажучи, у Старому Завіті знаходимо прообраз світла, яке сяє у Новому Завіті.

foto

Переображення
Базиліка Розарію

Лурд - Франція

грудень 2007


Встановлення євхаристії
Згаданий перехід від темряви до світла відзначається у євхаристії. Завдяки хрещенню християни по-справжньому злучилися з Христом, їх вирвали з темряви і пересадили у світло, а завдяки євхаристії вони так само по-справжньому поєдналися з кров’ю самого Христа. У хрещенні Бог дарує нам життя, встановлюючи нам на поживу Христове тіло, а в євхаристії ця істина постійно здійснюється, і ми живимось із джерела нашої ідентичності.

foto

Троє апостолів – Петро, Яків і Йоан – приймають хліб
Базиліка Розарію

Лурд - Франція

грудень 2007


Христос дарує себе кожному, хто бере участь у євхаристії, аби залучити нас до пасхальної містерії, за посередництвом якої Він віддав себе в руки людства, щоб ми отримали змогу побачити доброту Господа, який вірить нам і вважає нас гідними своєї довіри. Сцену оформлено так, що троє апостолів – Петро, Яків і Йоан – отримують хліб, тоді як інші дев’ятеро апостолів п’ють з чаші, яку Христос подає їм як кубок спасіння. Руки в апостолів вкриті плащами – це древній жест всеосяжної, релігійної пошани. Сьогодні надзвичайно важливо воскресити у пам’яті жести і на загал свідомість, пов’язану з священним і потаємним, аби розвіяти атмосферу банальності, вельми характерну для сучасного світу. Апостоли збагнули, що під час Тайної Вечері відбувалося щось неповторне й унікальне. Вкривши собі руки – на згадку про Адама і Єву, які цими руками зірвали плід із забороненого дерева, – апостоли засвідчили праведність своєї поведінки.

foto

Руки в апостолів укриті плащами
Базиліка Розарію

Лурд - Франція

грудень 2007


Тільки в одного апостола руки відкриті – в Юди, який тримає в них гаманець з грішми; скидається на те, що саме володіння цими грішми наче його спаралізувало. Він єдиний не долучається до причастя, і відтак його обличчя майже не видно за розкуйовдженим волоссям. Відмовитися від причастя означає відокремитися від інших, а таке відокремлення – це смерть. Тільки сопричастя є запорукою життя. Володіти чимось окремо від інших – значить відокремлюватися й утікати від них.

foto

Юда
Базиліка Розарію

Лурд - Франція

грудень 2007


Слід також зазначити, що на двох бічних дверях зображено два традиційні символи. Ліворуч бачимо сонце: люди з давніх давен малювали червоний круг на білій поверхні, коли хотіли зобразити світло. Що це означає? Вступаючи до храму, входимо у світло і стаємо “дітьми світла”, світла, яким є Христос – сонце справедливості.
Поза тим, бачимо там і напис латиною, який говорить, що цей твір виконано у пам’ять про Івана Павла ІІ, який саме в Лурді вперше згадав у молитві тайни світла: “mysteria lucis in memoriam Iohanni Pauli II”.
На дверях праворуч зображено фінікову пальму – символ щедрості життя. Фініки їмо впродовж цілого року; це означає, що нам нічого не бракує, що життя забезпечене на цілу вічність. Те, що знаходиться у світлі, має життя, оскільки світло і є людським життям.
На центральній арці бачимо два латинські написи. Це слова Діви Марії: “Робіть так, як вам каже”, і слова Ісуса: “Робіть це на спомин про мене”.

foto


Базиліка Розарію

Лурд - Франція

грудень 2007

 
foto


Базиліка Розарію

Лурд - Франція

грудень 2007

   
PONTIFICIO ISTITUTO ORIENTALE - CENTRO STUDI E RICERCHE EZIO ALETTI
Via Paolina, 25 - 00184 Roma, Italia - Tel.: +39-06-4824588 - Fax: +39-06-485876 КОНТАКТИ