Каплиця св. Йосифа сестер милосердя св. Вікентія де Поля у Рієці
Sestre Milosrdnice, Kresnikova 15, 51000 Rijeka, Hrvatska

Каплицю присвячено св. Йосифові. Оскільки св. Йосиф є сильним образом віри у Боже провидіння, для цієї каплиці було обрано іконографію, яка могла б виразити тайну віри. Як навчають християни Сходу, образ св. Йосифа є вельми доречним в іконографії, пов’язаній із Божою Матір’ю, чоловіком якої він був. Марія ж, як Божа Мати, завжди пов’язана або з Сином, або з Церквою, або зі Святим Духом.

Загальний вигляд
Каплиця св. Йосифа сестер милосердя св. Вікентія де Поля

Рієка – Хорватія

жовтень 2008 р.

Відтак бачимо Матір Божу у правій частині апсиди, біля дарохранильниці, на якій глаголицею (глаголиця – старша за кирилицю слов’янська абетка; нею писали християнські тексти і ще кілька десятиліть тому активно використовували в далматинській традиції) написано: “Я з вами”. Марія сама – ангел, який приніс їй благу вість, вже зник; вона зважує у серці слова, які щойно почула від нього.

Загальний вигляд
Каплиця св. Йосифа сестер милосердя св. Вікентія де Поля

Рієка – Хорватія

жовтень 2008 р.

Тож одну руку вона притискає до грудей, тримаючи сувій Божого Слова, а друга лежить на одежі біля лона, ніби натякаючи на тайну цього Слова, яка втілюється у ній. Таким чином обома руками вона певним чином наче торкається однієї й тієї ж дійсності, Сина, який є і Словом, і Тілом. Божа Мати повірила словам ангела, хоч і не збагнула тоді всієї їхньої глибини. Вона довірилася Слову і сказала, що тільки Господь може робити з нею все, що завгодно, тож нехай діється Його свята воля. Вірити означає повністю довірити Богові своє серце, тобто себе самого. Той, хто так робить, зрікається своєї волі і цілковито покладається на волю Божу. Любов і віра призводять до того, що наша воля збігається з Божою.

Деталь
Каплиця св. Йосифа сестер милосердя св. Вікентія де Поля

Рієка – Хорватія

жовтень 2008 р.

З іншого боку святилища зображено св. Йосифа, який спить сном праведника. Над ним турботливо схиляється ангел, аби вдихнути в нього знання, аби повести його думки Божими шляхами, щоб могло здійснитися чудо воплочення: воно відкриє дорогу спасінню, якого люди чекають з давніх-давен, з одного покоління до іншого. Хоч Йосиф спить і очі в нього заплющені, ангел лівою рукою вказує на Ісуса Христа – Божий шлях, піти яким він закликає Йосифа. І справді, ще Оріген вибудовував аналогію між сном і пророчим надхненням; на його думку, звертаючись до людини з чистим серцем, Бог впливає не тільки на її розум, але й на підсвідомість, породжуючи образи і почуття, які, властиво, і становлять Боже передання. За Орігеном, саме так слід розуміти голос, який з Божої волі чули пророки.

Ангел говорить до св. Йосифа
Каплиця св. Йосифа сестер милосердя св. Вікентія де Поля

Рієка – Хорватія

жовтень 2008 р.

Жест, який ангел робить правицею, виражає пагідність і турботу Бога стосовно Йосифа; ангел намагається не розбудити його, адже не зможе тоді переповісти йому Божу звістку. Прокинувшись, Йосиф розуміє, що у цьому сні до нього приходив Святий Дух, що йдеться про звістку від Бога, і діє відповідно, як і належить праведникові. Він також із глибокою вірою приймає те, що саме по собі було незрозуміло, і цілковито віддається Богові, слово якого, звіщене йому у такий таємничий спосіб, стане ліхтарем, який освітлюватиме його шлях.

Деталь
Каплиця св. Йосифа сестер милосердя св. Вікентія де Поля

Рієка – Хорватія

жовтень 2008 р.

У центральній частині апсиди бачимо Христа, який іде по воді, правицею благословляючи вірних у каплиці, які перехоплюють його погляд, а ліву руку простягуючи Петрові. Петра врятована з води, яка вже мала зімкнутися в нього над головою, після того, як його пройняв страх – саме тоді, коли він перевів погляд із Христа на темні води у себе під ногами (див. Мт. 14, 30). Справді, ходити по воді не властиво людській природі, але ж людина підвладна не тільки своїй природі. Серцевина людської ідентичності криється у зв’язку людини з Богом, від якого вона отримує життя і любов, тобто саму Божу подобу. Через свій зв’язок із Христом Петро міг іти по воді, тобто йому вдалося подолати обмеження, властиві людській природі. Духовне життя – це, по суті, неперервний процес проникнення Святого Духа в людську природу, процес обожествлення людини, адже Святий Дух поєднує нас із Христом і робить Божими дітьми у Сині. Тож наша духовна особа виростає з особи відкупленої, тобто з людської особи, яка спасенна – бо з’єднана з Христом. Тож усе, що вважається нормальним для враженої гріхом людської природи, духовна особа може перевершити. Людина духовна спроможна подолати неприязнь і образу, не поступатися злим, агресивним і сповненим пристрастями думкам, любити ворогів, тих, хто завдав їй болю. Та коли людина піддається страху, відвертає погляд від Христа і починає натомість вдивлятися у темряву та прикрощі, то її долають не тільки властиві людській природі обмеження, але й гріх, який саме там і причаївся. Недаремно у Посланні апостола Павла до євреїв читаємо: “Вдивляйтеся пильно в Ісуса” (Євр. 12, 2). Відтак події, описані в третій главі Книги Буття, залишаються первинним взірцем того, що саме призвело до гріхопадіння: коли змій заволодів увагою Єви настільки, що вона забула про Божу доброту, людина була змушена замінити Бога ідолом. Тож бачити все крізь призму відносин із Христом, дарованих із ласки Святого Духа, – це справді велике мистецтво.

Христо і св. Петро на озері
Каплиця св. Йосифа сестер милосердя св. Вікентія де Поля

Рієка – Хорватія

жовтень 2008 р.

Петро розуміє, що він ішов по воді доти, доки не зводив очей із Христа, тож виражає свою віру вигуком і простягає руку до Того, від кого, злякавшись, на якусь мить відвів погляд.

Св. Петро
Каплиця св. Йосифа сестер милосердя св. Вікентія де Поля

Рієка – Хорватія

жовтень 2008 р.

З літургійного погляду вся сцена стає ще промовистішою, адже за престолом чітко вимальовується постать Господа, який спасає і нас, хоч і нам може докоряти як “маловірним”. А за амвоном видніється сцена із святим Йосифом і ангелом, і це наводить на думку, що лагідні й осяйні Божі посланці, проголошуючи Боже Слово, підтримують та осяюють його і для нас.

Бічна стіна
Каплиця св. Йосифа сестер милосердя св. Вікентія де Поля

Рієка – Хорватія

жовтень 2008 р.