Зала для зустрічей духовного центру “Джерела” спільноти “Емануель” в Лечче
Strada provinciale Lecce-Novoli, 23 - 73100 Lecce - Italia

Адам і Єва
Спочатку було Слово. Бог говорить, промовляє слово – і так твориться людина. Створення людини – це поклик і покликання. Отці казали, що світ створено на знак хреста, тож у сувої книги – у Слові – бачимо біле, розгалужене дерево, яке вказує на хрест. Те ж дерево, що виходить з пергамену, – це дерево, що росло в Едемі, дерево, під яким можна уявити собі Адама і Єву. Та у Слові, у Божому замислі бачимо вже нового Адама і нову Єву, тобто Церкву, створену з Адамового ребра. Відтак тут зображено й голубку, Духа, що ширяв над водами, коли створювався світ; голубка ця вказує на Святого Духа Благовіщення.

Створення і нове створення
Зала для зустрічей духовного центру “Джерела” спільноти “Емануель”

Лечче – Італія

червень 2004 р.

Створення Єви/span>
Зала для зустрічей духовного центру “Джерела” спільноти “Емануель”

Лечче – Італія

червень 2004 р.

Благовіщення
Сцену Благовіщення розташовано всередині сувою Слова. Ангел розкриває сувій Святого Письма, ніби полог шатра, вказуючи, що про воплочення, про Бога у плоті, вже давно йшлося у Писанні. Від Слова до Образу, від почутого до побаченого, від Слова до плоті: так можна окреслити тайну Благовіщення. Бог цілковито поєднується з людською природою, злучається з людиною, перебираючи на себе її історію, стає чоловіком завдяки Марії з Назарета. Недосяжний, абсолютний і вічний Бог оселяється у лоні Діви.
Розкриваючи поли своєї накидки, Богородиця вказує на те, що приймає Слово, приймає Бога, приймає з глибокою увагою і готовністю сповнити Божу волю. Енергія Божого дару потребує іншої енергії, очищеної і вдосконаленої століттями очікування: це енергія, з якою Марія, донька Сіону, приймає Бога. Вихована Духом і Словом, у якому живе, Марія відчуває, що найплідніша діяльність людини полягає у тому, аби прийняти у себе свого Бога. Отже, Марія каже “так”, і тоді до роботи береться Святий Дух, поєднуючи енергію Божу і людську, дар і прагнення його прийняти: так народжується Ісус – уже не просто Слово, а Слово Отця уособлене, не просто закон, якому мала коритися людина, а благодать, що зродилася в людській природі завдяки Марії, “благодатній” (Лк. 1, 28).
В руці у Марії бачимо клубок. Клубок з’явився в іконописі як символ витканої завіси у храмі, якому, згідно з апокрифами, ще в дитинстві було посвячено Марію. Тож даруючи плоть Божому Слову, Богородиця тче завісу для храму, того нового храму, яким є Тіло Христове. Доти Слово можна було тільки слухати, відтоді ж його можна вже й споглядати, оскільки Діва з Назарета, ставши Божою Матір’ю, дала йому плоть, тіло, себто видиму форму.

Благовіщення
Зала для зустрічей духовного центру “Джерела” спільноти “Емануель”

Лечче – Італія

червень 2004 р.

Сходження в Ад
У центральній сцені, основною темою якої є справжній поклик, бачимо Христа, який сходить у царство темряви, щоб визволити людину з тенет смерті. Кожна людина у той чи інший спосіб є мертвою, адже гріх убиває. Будь-яка форма зла – фізична, психічна, моральна, соціальна – коріниться у грісі, не лише особистому, але й Адамовому, тому, що стосується всього людства.
Боже Слово закликає до буття, до покликання. Григорій із Назіянсу каже, що Бог – це Бог, який говорить, Логос, і що людина розпочала своє існування, коли Творець звернувся до неї із словом. Власне тому людина й набула рис особи.
Зображення на цій стіні має нагадувати, що Боже Слово кличе нас до буття. Бердяєв каже, що людина отримала своє покликання ще до того, як її було створено, а тоді отримала буття власне для того, щоб мати змогу це покликання здійснити.

Ісус Христос сходить в Ад
Зала для зустрічей духовного центру “Джерела” спільноти “Емануель”

Лечче – Італія

червень 2004 р.

Святий Петро
Петро гірко плаче після того, як тричі зрікся Господа; вгорі співає півень.

Петро гірко плаче після того, як тричі зрікся Господа; вгорі співає півень
Зала для зустрічей духовного центру “Джерела” спільноти “Емануель”

Лечче – Італія

червень 2004 р.

Зцілення кривого
Св. Петро зцілює кривого біля дверей храму (Ді. 3, 1-10). За стінами храму видніється біла стіна Церкви й Агнець, що пасе стадо біля джерел життя, описаних в Одкровенні (21, 1). Ця Церква і справді стоїть на скелі – себто на Петрі. Петра зображено тут у тому ж положенні, що й Христа у сцені сходження в Ад, аби підкреслити, що Церква продовжує спасенну справу свого Господа.

Святий Петро зцілює кривого біля дверей храму
Зала для зустрічей духовного центру “Джерела” спільноти “Емануель”

Лечче – Італія

червень 2004 р.

Авраам
Зала для зустрічей духовного центру “Джерела” спільноти “Емануель”

Лечче – Італія

червень 2004 р.

Святий Павло
Святий Павло на шляху до Церкви Агнця

Святий Павло на шляху до Церкви Агнця
Зала для зустрічей духовного центру “Джерела” спільноти “Емануель”

Лечче – Італія

червень 2004 р.