Церква святого Мартина у Фонді
Via Vitruvio Vacca, Fondi (LT) - Italia

Загальний вигляд
Церква святого Мартина

Фонді – Італія

грудень 2005 р.

Усім, що нам відомо про св. Мартина, святого, який народився у Паннонії (сучасна Угорщина) у IV столітті, завдячуємо його біографові, Супліцієві Северу, який спонукав увесь Захід полюбити цього святого. Втім, його культ не обмежується тільки Латинською Церквою, оскільки саме св. Мартин став першим святим у тоді ще не розділеній Церкві, який не зазнав мучеництва. Батько змусив Мартина вступити до війська, і власне впродовж двадцятип’ятирічної військової служби йому довелося безпосередньо зіткнутися з християнською вірою, яку він і прийняв. Долі забаглося, щоб вирішальний поворот у його житті відбувся в Ам’єні, на території сучасної Франції, коли молодий вояк, тоді ще оглашенний, зустрів одного бідняка.

Воскреслий Ісус вкриває своїм плащем святого Мартина, який великодушно запропонував свого власного плаща біднякові
Церква святого Мартина

Фонді – Італія

грудень 2005 р.

У жебракові Мартин упізнає Христа: адже сам Господь звелів бачити Його в усіх людях, особливо ж у найбільш стражденних і нужденних (“усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили”, Мт. 25, 40).

Святий Мартин впізнає Христа у жебракові
Церква святого Мартина

Фонді – Італія

грудень 2005 р.

Наступної ночі Мартин бачить уві сні самого Христа, зодягненого у плащ, який він віддав біднякові.

Лик Христа
Церква святого Мартина

Фонді – Італія

грудень 2005 р.

Таке ототожнення Христа і зраненого людства стає для Мартина могутньою спонукою до радикалізації свого християнського життя: він залишає військо, йде в монахи і згодом стає єпископом міста Тура, провадячи життя, в основі якого – братерське сопричастя, розділення з іншими всіх благ, спільна молитва і проповідування.

Обличчя святого Мартина
Церква святого Мартина

Фонді – Італія

грудень 2005 р.

На мозаїці зображено Мартина, який віддає свого плаща біднякові – Христові. Водночас, утім, бачимо, як сам Христос зодягає Мартина у свій плащ. Прадавня приповідка отців із пустелі каже, що той, хто дає убогим, позичає Богові. Тож плаща, якого Мартин подарував жебракові, він отримує назад від Христа як одежу Божої слави, тобто вічного життя.
Святий Павло каже, що любов не знає кінця (див. 1 Кор. 13, 8). Все подароване в любові стає врятованим для вічності, а за допомогою жесту дарування той, хто дарує, поєднується з Христом і охороняє своє життя у Ньому аж до дня воскресіння.

Три руки святого Мартина
Церква святого Мартина

Фонді – Італія

грудень 2005 р.

Святого Мартина зображено з трьома руками. Йдеться про образ, вже відомий у християнській іконописній традиції (пригадаймо, наприклад, відому ікону Пресвятої Діви). Цим ми хотіли підкреслити, що людина, яка по-справжньому приймає Христову любов і прагне пройнятися нею, усвідомлює, що сама по собі вона вбога, що любов завжди більша за те, що можна передати чи подарувати. Проте досить віддатися цьому порухові, почати ставитися до інших із милосердною любов’ю, як ми з’ясовуємо, що в нас діє сама Любов, значно перевищуючи при цьому наші можливості. Тому у святого Мартина й три руки, адже своїм милосердним учинком він дав змогу діяти Любові.