Каплиця сестер-шанувальниць Пресвятого Таїнства у Ленно
Via Statale 86 – 22016 Lenno (CO) - Italia

За вівтарем зображено сцену Різдва; місцем народження Ісуса тут є печера у схилі гори. Гора – це місце Божого об’явлення, а також місце смерті Ісуса (Голгота). Печера є найнижчим пунктом кенози. Чорний колір стін печери символізує морок, гріх... Зустрічаємо Бога у прірві свого гріха, бо Він прийшов, щоб узяти на себе зло світу. Піднімаючись на гору, аби зустріти Бога, відповідаємо Йому, адже Він до нас опускається.

Центральна сцена:
Різдво Христове
Каплиця сестер-шанувальниць Пресвятого Таїнства

Ленно - Італія

червень 2007

Ісус лежить у яслах. Як тварини завжди повертаються до ясел, так і людина завжди повертається до гріха. Ісус приходить сюди, щоб зустрітися з нами. У яслах Він лежить, про що свідчить положення Його ніжок. Проте з погляду Отця, який дивиться згори, Він завдяки грі перспективи завжди стоїть на ногах. Одягнений Ісус так, як на хресті, у пов’язку на стегнах, а руки у Нього – знову ж таки, як на хресті – розведені у боки; Він лежить у позі, що відповідає євхаристійній, позаяк є тим Агнцем, якого було замучено перед заснуванням світу. У кожному аспекті тайни присутня ціла тайна; у Різдві Христос уже залучає нас до своєї Пасхи.

Ісус у яслах
Каплиця сестер-шанувальниць Пресвятого Таїнства

Ленно - Італія

червень 2007

На іконах Різдва на першому плані переважно зображають Богородицю, підкреслюючи таким чином, що Ісус народився від жінки (й відтак є справжнім чоловіком), від діви, тобто не “з волі людської” (Йо. 1, 13) і не з певних причин, властивих цьому світові, а силою Святого Духа, яка зустрілася із готовністю Марії прийняти Божий дар, хоч вона при цьому цілковито усвідомлювала, що несе у собі тайну, яка безконечно перевищує її розуміння. Марію зображено у напівлежачому положенні, адже вона щойно народила. На давніх зображеннях руки у Богородиці зазвичай перев’язані, бо ж саме ними Єва торкнулася забороненого плоду. Одну руку Марія простягує до вівтаря – на противагу Єві і цілому людству, яке знай прагне чимось володіти, – іншу приклала до щоки; власне такий жест робимо, коли трапляється щось величне й дивовижне. Марія і справді вражена: ось вона народила Дитя, Сина Божого, і мусить покласти Його у простих яслах. Як і кожен із нас, це дитя народжується, щоб померти (ясла символізують також саркофаг).

Божа Мати
Каплиця сестер-шанувальниць Пресвятого Таїнства

Ленно - Італія

червень 2007

Йосиф сидить трохи осторонь, підперши голову рукою, заглиблений у роздуми. На ньому зелене вбрання, адже він нащадок Адама, сина землі. Богородиця дивиться у простір між Ісусом і вівтарем. Йосиф же спрямовує погляд до неба, наче запитуючи й водночас відповідаючи: “Звідки ж це дитя? Від Отця!” Біля нього дерево з блідо-зеленим листям, що символізує паросток Єссея. Від Давидової царської гідності не залишилося нічого, лишень всохле дерево. Та все ж паросток пробивається: Божа вірність – безмежна, проте час ще не настав. Уся земля долучається до цієї події. Як мовиться у візантійській літургії, земля підносить печеру, тварини присилають своїх представників, людство дало Пресвяту Діву. Все провадить до Христа, до єдиного Господа.

Святий Йосиф
Каплиця сестер-шанувальниць Пресвятого Таїнства

Ленно - Італія

червень 2007

Ліворуч бачимо архангела Михаїла, главу небесного війська. “Михаїл” означає “Хто як Бог?” Його меч нагадує нам про духовну боротьбу проти обману, ілюзій.
Праворуч – архангел Уриїл, ім’я якого значить “Бог – моє світло”.

Архангел Уриїл
Каплиця сестер-шанувальниць Пресвятого Таїнства

Ленно - Італія

червень 2007

Народження Христа було наперед визначене різними іншими народженнями. Одним із найбільших таких народжень є поява на світ Мойсея. Історія спасіння не розвивається по прямій лінії. Відтак маємо звикати думати так, як думає Бог, відкидаючи винайдені нами способи мислення. Мойсеєва мати живе в Єгипті, у страшній неволі; нащадкам чоловічої статі, що народжуються у рабів, загрожує негайна смерть. Вона приводить на світ дитя (як і Марію, її зображено у напівлежачому положенні) і довіряє його водам ріки, розлучається з ним. Відзначається достоту великою вірою: вважає, що у воді дитині буде безпечніше, ніж біля неї. Води Нілу й справді порятують Мойсея, як рятує нас хрещення, прообразом якого власне і є Ніл. Щоб спасти, слід віддати. В цьому суть материнства.

Мойсей, врятований із вод Нілу
Каплиця сестер-шанувальниць Пресвятого Таїнства

Ленно - Італія

червень 2007

Обидві руки Мойсеєвої матері свідчать про дар і справжню драму. Правою рукою вона ніби хоче втримати дитину біля себе, а лівою дарує її; вона любить свого сина і тому віддає його. На іншому березі Нілу прийняти Мойсея готується фараонова донька. Фараон тримає народ у тяжкій неволі. Його донька поганської віри, але в ній раптом прокидаються материнські почуття і вона рятує Мойсея. Сьогодні світ відвернувся від християнства. Тому слід бачити, де лежить шлях до спасіння; Мойсей врятувався, бо жінка, до якої він потрапив, залишилася вірною своєму материнському покликанню.

Мойсеєва мати довіряє сина водам Нілу
Каплиця сестер-шанувальниць Пресвятого Таїнства

Ленно - Італія

червень 2007

Дарохранильницю розташовано у ділянці, де каміння наче перебуває в русі, що надає цілій картині відчуття гармонії і краси. Гармонія – це єдність, згода між різними елементами. Між яслами, горою, що нагадує про Голготу, і дарохранильницею, в якій Ісус пропонує нам себе як хліб життя, існує таємний зв’язок. Як хліб іде у небуття, щоб людина жила, так і Христос перетворюється на поживу для людини. Споживаючи Його, стаємо Його тілом і проймаємося енергією Святого Духа.

Дарохранильниця
Каплиця сестер-шанувальниць Пресвятого Таїнства

Ленно - Італія

червень 2007