Церква св. Хуго в Римі
Viale L. Cavalieri, 3 - 00139 Roma, Italia

Архітектонічна структура цього храму, де простір наче сходиться до центрального проходу, надає можливість для деісусного іконопису.

Ліва частина
Церква св. Хуго

Рим - Італія

2000 р.

Христос сам каже про себе: “Я - двері. Хто ввійде крізь мене – спасеться” (Йо. 10, 9).У візантійських церквах у центрі іконостасу знаходяться царські ворота, що наче наглядно ілюструють наведений вище стих із Євангелія. Проте біля царських воріт зображено святих у тому ж вигляді, що й на деісусі, тобто під час молитви, заступництва. Нахилений вперед тулуб і простягнуті руки свідчать про те, до кого звернено цю молитву. Молитва позбавляє нас егоїзму, надаючи вільний простір Тому, до кого молимось. Постаті похилені, смиренні тому, що знайшли своє справжнє призначення в Іншому, у Господі. Вони просять і водночас наче стверджують, що розподіляє ласки тільки Христос.

Права частина
Церква св. Хуго

Рим - Італія

2000 р.

У цьому жесті знаходить вираження вся зображена тут постать; він свідчить про те, що ціла людина наче перетворюється на молитву, яка є надзвичайно важливим чином і поєднує у собі численні й різноманітні аспекти наших двосторонніх відносин із Богом.

Ангел праворуч
Церква св. Хуго

Рим - Італія

2000 р.

Ангел ліворуч
Церква св. Хуго

Рим - Італія

2000 р.

Зазначену поставу мають всі постаті, зображені у цій церкві, передусім ангел, бо ж саме ангели переважно свідчать про Божу присутність і є Його посланцями, тобто істотами, налаштованими в першу чергу на відносини та діалог, істотами, зорієнтованими на Бога.
Згідно з іконографічною традицією класичними персонажами деісуса є Богородиця і Йоан Хреститель, якого тут одразу ж бачимо біля баптистерію.

Св. Йоан Хреститель
Церква св. Хуго

Рим - Італія

2000 р.

Для образу Богородиці ми обрали нетрадиційне для іконостасу зображення, оскільки у парафії існує звичай поклоніння Матері Божій Порадниці.

Мати Божа Порадниця
Церква св. Хуго

Рим - Італія

2000 р.

В образі св. Йоана Хрестителя наголошено на аспекті аскези, чоловіка з пустині, який зрікається всього, щоб бути готовим відгукунутися на Божий поклик. За ним іде св. Хуго з Гренобля, також аскет, який, утім, ніколи не мав можливості провадити монаше життя, до якого прагнув, позаяк повинен був виконувати обов’язки єпископа. Хуго був другом св. Бруно і перших картезіянців – людей, які обрали життя духовного подвигу, очищення, зречення, мовчання; їм було достатньо самого лишень Бога. Хуго зображено з патерицею в руці; бачимо тут і інші знаки, які зазвичай супроводжують в іконографії святих-картезіянців: монаший габіт, ліхтар в руці і сім зірок, позаяк перших картезіянців було семеро.

Святий Хуго
Церква св. Хуго

Рим - Італія

2000 р.

З іншого боку бачимо Петра і Павла, у традиційній для деісуса поставі, а також символи їхнього мучеництва – перевернутий хрест і меч, яким відрубували голови. Цим підкреслюємо, що вони свідчили Христа всім своїм буттям, для них Він був важливіший за життя. Отож як їхнє життя, так і смерть знаходить виправдання у свідченні Господа.

Святі Петро і Павло
Церква св. Хуго

Рим - Італія

2000 р.