Каплиця Папського факультету педагогічних наук “Auxilium” в Римі
Via Cremolino, 141 - 00166 Roma, Italia

У празник Діви Марії – Заступниці християн зазвичай читається уривок із Євангелія про весілля в Кані Галилейській. Це означає, що основне значення в цьому уривку має духовне послання, в якому йдеться про заступництво, поміч, що її Божа Мати надає християнам. Власне зазначений уривок і став основою для цієї мозаїки.
Йоан каже, що весілля в Кані Галилейській відбувалося “третього дня”. Відповідно до тогочасного способу підрахунку днів (сьогодні, завтра, третього дня), то був другий день після тих чотирьох, про які йшлося раніше (див. Йо. 1, 19; 29; 35; 43). Отже, “третій день”, коли відбувалося весілля, був шостим описаним від початку Йоанового Євангелія; чотири додати два буде шість. “Третього дня після четвертого, тобто шостого, якщо рахувати від початку, було весілля в Кані Галилейській” (Оріген).
Те, що весілля відбувалося власне шостого дня, є прямим натяком на Йо. 19, 31, тобто на смерть Ісуса. Шостий день є днем створення людини і днем народження нової людини на хресті; натомість третій день є днем воскресіння. Те, що Христос, відповідаючи своїй матері, яка повідомляє Йому про нестачу вина, каже: “Ще не прийшла година моя”, означає, що опис весілля в Кані слід читати в пасхальному ключі. За Євангелієм від Йоана, Христова година – це година Божої слави, що збігається з Його розп’яттям і смертю на хресті. Мова, отже, про те, що прочитане слід тлумачити крізь призму Пасхи, в якій Божа слава і Христова смерть зливаються воєдино. У Христі відтак вбачають нового жениха, тому рана у ребрі, отримана на хресті, і пролита кров та вода набувають сенсу й у світлі весілля в Кані: милість, Святий Дух, життя, великі тайни, що їх символізують вода, кров і відкрите ребро – це, по суті, народження нової людини у хрещенні, спричиненому істинним Женихом.

Загальний вигляд
Каплиця Папського факультету педагогічних наук “Auxilium”

Рим – Італія

грудень 2003 р.

І за юдейським, і за християнським тлумаченням весілля символізує злуку між Богом і людиною.
У глеках Отці переважно вбачали символ Мойсеєвого закону, який, власне, й був викладом злуки між Богом і людиною. Бог вірний і надійніший за все небо і землю, та людина не поважає злуки, тож закон Мойсея визначає прямий шлях для того, хто спроможний дотримуватися умов злуки. Бог, Жених – вірний, але невіста зраджує Його любові (див. Єз. 16). І справді, Ізраїль постійно порівнюють із невірною дружиною.
Число 6 символізує недостатність, натомість число 7 означає повноту. Тож сім глеків тут певною мірою натякають на подолання закону, на його нове сповнення, спричинене новою злукою. Глеки, які використовували для того, щоб черпати воду з колодязя чи джерела, тут наводять на думку, що настав час черпати те, що справді дарує життя, адже закон поступово став зовсім безплідним.

Глеки
Каплиця Папського факультету педагогічних наук “Auxilium”

Рим – Італія

грудень 2003 р.

Нестача вина означає, ясна річ, нестачу радості й любові. У Пісні Пісень ясно сказано: “Любов твоя понад вино солодша” (1, 2); те ж саме сказано і про пахощі. Або “твоя розмова, мов вино добірне” (7, 10), “я б тебе напоїла вином пахучим” (8, 2) і т.д. Проповідник каже: “Вино життя розвеселяє” (10, 19). “Вино для людей – життєвий напій... Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям. Радощі серця, втіха душі – вино, пите вчасно й у міру потреби” (Сир. 31, 27-28).
Крізь призму всього цього слова Марії – “не мають вина” – можна розглядати як остаточне підтвердження Старого Завіту: це релігія, яка з часів злуки дедалі більше замикається суто на законі і відтак відчуває нестачу радості, а, отже, й нестачу любові. Маріїні слова – то слова Діви-Матері, і це за контрастом іще більше підкреслює ідею безплідності.
Безплідність – це проголошення невдачі, що її зазнала людина, нездатності дарувати життя. Дівицтво натомість є проголошенням добровільної відмови від бажання дарувати життя, відмова від першості, визнання того, що життя дарує лише Господь. Тож читаючи євангельську розповідь про весілля в Кані, маємо бачити, як Господь, істинний Жених, дарує істинне життя. Щоб дарувати життя, потрібна любов, самого тільки послуху тут недостатньо. Щобільше, послух, позбавлений любові, – це карикатура на релігію. Закон можна зрозуміти тільки на тлі віри й любові, інакше це не що інше, як занепад тієї ж віри.
Власне через нестачу радості й любові молодят зображено сумними й задумливими; це свідчить про те, що злука виявилася невдалою – адже вона звелася до релігії, що виявлялася тільки в обов’язках, приписах і завданнях. Суто людських зусиль тут недостатньо. Христова година, найвищий вияв Божої слави – це година, коли Христос розкриває те, що становить сутність відносин між людиною і Богом, між Сином і Отцем, себто нездоланну любов. Людина, яка не приймає цієї любові і не розкривається для того, щоб долучитися до Христової Пасхи, постійно відчуватиме розкол між любов’ю, жертвою і радістю. Тільки той, хто в жертві любові знаходить джерело радості, є справжньою Божою подобою.

Сумні молодята
Каплиця Папського факультету педагогічних наук “Auxilium”

Рим – Італія

грудень 2003 р.

Марію і служника зображено на тлі сувою Божого Слова. Оскільки Марія вислухала Слово і прийняла його, вона володіла любов’ю, необхідною для того, щоб це Слово могло оселитися у неї в лоні. Господь почувався в ній, наче у власній оселі.
Служник виявляє послух, проте насправді його послух набуває життя лишень у Діві. Справді, глек, якого він тримає, на мозаїці збігається з лоном Божої Матері. Глеки символізують очищення, та вони порожні – їх треба наповнити водою. І тут теж криється духовне послання: очищення, яке приходить з-зовні, недостатньо. Справжнє очищення – це Божий дар, вона починається від серця й очищує всі дії, все єство людини. Взірцем такої очищеної людської природи є Пресвята Діва.
Тепер можна вже розгледіти цей перехід повністю: вода перетворюється на вино, а вино – на кров. Від створення до викуплення, від створення до таїнства (тож подружню пару можна також вважати символом шлюбу – таїнства людської любові). Св. Августин у своїх коментарях до розповіді про весілля в Кані Галилейській каже, що чудо, здійснене в Кані, відбувається постійно, щороку: і справді, щороку після дощу з землі проростає виноградна лоза, яка перетворюється на вино; так із води отримуємо вино. Так можна витлумачити символіку, за допомогою якої Йоан хоче наголосити, що Христос є творцем світу. Тому й глеки зроблені не з каменю – адже це означало б радше, що вони символізують закон, – а з вапняка, який наводить на думку про глину, про землю, щоб підкреслити і значення землі, води, а відтак і Христа як творця землі.

Мати Божа і служник/span>
Каплиця Папського факультету педагогічних наук “Auxilium”

Рим – Італія

грудень 2003 р.

Христа зображено не за столом, а на хресті; Він зодягнутий у біле, що свідчить про духовну жертву (біле – це Дух), і золоту єпитрахиль на знак священства, а дивиться на престол, де перетинається поглядом з Марією. Христа розп’ято, але Він є виявом Божої слави, абсолютним проявом Божої любові. Тому дерево з Едему стає деревом справжнього життя, з якого можна черпати, ніби з джерела. Одне лишень поранене ребро вже випромінює славу, і завдяки йому можемо бачити справжній знак Божого дару. Христос – істинний жених, а Його невіста, яку з іншого боку представляє Марія, символізує Церкву, що знаходиться там, де є Євхаристія, де є престол.
Новим поколінням цього нового Жениха є ми – ті, хто відзначає і славить біля престолу своє спасіння, свого Спасителя, свого Господа.
Тож Марія – Заступниця християн є Божою Матір’ю, пріснодівою, яка відкриває нам тайну нашої віри і закликає нас уникати стану, коли віра занепадає, робиться безплідною і суто зовнішньою. Марія допомагає нам бачити сенс життя крізь призму Пасхи.

Pозп’ятий Христос
Каплиця Папського факультету педагогічних наук “Auxilium”

Рим – Італія

грудень 2003 р.

Вийшовши з каплиці, бачимо праворуч святу засновницю, матір Мадзарелло, у позиції, яка відображає деякі основні риси її духовності.

Мати Мадзарелло, засновниця сестер Діви Марії – Заступниці християн
Каплиця Папського факультету педагогічних наук “Auxilium”

Рим – Італія

грудень 2003 р.

Зліва бачимо натомість ангела, який іде дорогою і супроводжує людей, тримаючи в руці земну кулю; це символ того, що де б ми не перебували, завжди знаходимося в Божих руках. В другій руці у нього жезл на згадку слів про те, що “жезло твоє й палиця твоя – вони дають мені підтримку” (Пс. 23, 4).

Ангел на виході з каплиці
Каплиця Папського факультету педагогічних наук “Auxilium”

Рим – Італія

грудень 2003 р.