- ЦЕНТР «АЛЕТТІ» - ДУХОВНЕ ФОРМУВАННЯ - ДУХОВНЕ МИСТЕЦТВО - ВИДАВНИЦТВО «ЛІПА» - ФУНДАЦІЯ «АГАПЕ»
      Ательє - Moзаїки: Mісце Дата Tема

Італія

Барі
Барлетта
Верона
Кап'яго
Лечче
Ленно
Мілан
Модуньо
Монца
Парма
Порто С. Стефано
Раволєдо
Реджо Емілія
Реджо Калабрія
Рим
Сан Джованні Ротондо
Скальдаферо
Суперсано
Фонді

Іспанія
Португалія
Румунія
Сербія
Словаччина
Словенія
Франція
Хорватія
Чеська Республіка

Америка
Близький Схід


 

Церква святого Романа в Римі
Largo Antonio Beltramelli, 18 - 00157 Roma

У цьому храмі, названому на честь св. Романа, ми намагалися зобразити постать цього святого з богословського погляду.

Було створено арку, за допомогою якої можна окреслити основні риси богослов’я хрещення.
Ліворуч бачимо великий чорний хрест, на якому зображено св. Романа в ту мить, коли його у в’язниці хрестить св. Лаврентій. Цей хрест може також нагадувати про в’язницю. І справді, він наче розбиває простір на рівні квадрати, символізуючи грати, за якими когось ув’язнено. Лаврентій був в’язнем, а Роман – його тюремником. Та настає мить, коли Роман кидає все, падають на землю шолом, меч і ключі від в’язниці, і св. Лаврентій через хрещення звіщає йому євангеліє – новий ключ до життя. Тож із євангелієм Роман отримує не тільки нове світло, але й незнаний досі спосіб прочитання життя. Історія – це не лишень зміна форм і модулів, але й уміння бачити їх у новому світлі; відтак із хрещенням змінюється світло не тільки зовнішнє, але й внутрішнє, в людини змінюються думки і розум, чуття і почуття, воля і здатність до сприйняття. Словом, це нове світло змінює геть усе.
Св. Романа зображено з раною на шиї, аби показати, що його замучили, відрубавши голову. У шостій главі Послання апостола Павла до римлян читаємо, що у хрещенні ми вступили з Христом у Його смерть; нас покликано бути подібними на Нього у смерті, щоб із Ним воскреснути і з Ним жити новим життям. І справді, св. Роман у хрещенні – як, зрештою, і кожен із нас – уже помирає. Таким чином, хрещення випереджає те, що відбувається з нами, коли вмираємо фізично.
Проте св. Роман отримав ласку померти як той, хто свідчить Христа; він оселяється у Христі і більше не здатен Його покинути, вважаючи, що краще померти, ніж зрадити; ніщо більше не стоїть між ним і цією любов’ю до Христа. Таку цілковиту злуку з Христом ми розуміємо не як ідеологічну угоду, якої дотримуємося до певної міри з упертості, а як жест вільної любові, інакше тут ішлося б про героїв, а не про мучеників.


Загальний вигляд
Церква св. Романа

Рим - Італія

січень 2006 р.


В руках у св. Лаврентія бачимо черепашку, яка нагадує нам про давній символ хрещення, життя нового й вічного; інша причина її появи у цій мозаїці полягає у тому, що латинському світі черепашка є також символом прощі, яка тут є прощею від хрещення до слави.

Св. Лаврентій хрестить св. Романа
Церква св. Романа

Рим - Італія

січень 2006 р.


У центрі апсиди бачимо Христа-священика у славі; біля Нього – св. Роман. Христос кладе ліву руку йому на плечі й огортає його своїм плащем – плащем слави. З пророчих книг Старого Завіту нам відомо, що плащ символізує, з одного боку, славу, а з іншого – місію, комусь доручену. Коли пророк Ілля залишив плаща Єлисеєві, той відтак був покликаний здійснити свою місію (див. 2 Цар. 2, 13).
Роман, по-справжньому долучившись до Христової смерті, долучається і до Його воскресіння; йому було довірено місію, він її виконав і входить у славу, тримаючи в руках пальмову гілку – прадавній символ мучеників. На грудях у нього бачимо кривавий рубець, що має нагадувати нам як про його божевільну любов, так і про Христову кров, тобто про мучеництво.
Христос у славі виглядає величним і водночас простим, надзвичайно простим; він не стоїть на місці, а наче йде вперед, позаяк історії спасіння й остаточній, вирішальній славі – есхатону, парусії, другому пришестю Христа – властива не статичність, а динамічність, розвій. Отож Христос іде назустріч нам, ми ж перебуваємо у смерті і потребуємо когось, хто зумів би визволити нас із її тенет. Відтак Він посилає нам своє благословення.
Христос із Романом прямують до нас, сходячи з гори; ця гора біла у них під ногами (це свідчить про духовність), проте що далі, то більше стає земною. Варто зазначити, що гора ця видніється і під в’язницею, вказуючи на те, що й ув’язнення, страждання, мучеництво і хрещення, які відбуваються на землі, в духовному сенсі почасти вже належать до тієї нової землі, над якою панує Христос у славі.

Ісус Христос і святий Роман у славі
Церква св. Романа

Рим - Італія

січень 2006 р.


Те, що Христос у славі, зрозуміло також тому, що неподалік бачимо деісус, себто Божу Матір і Йоана Хрестителя, які вказують на Господа. Справді, ці два персонажі пов’язані спільною рисою: обидвоє допомагали людям пізнавати Христа. Богородиця привела Його на світ, а Йоан вказав на Нього як на Месію. Відтак в усій давній християнській іконографії Христос у славі не сам, біля Нього завжди можна побачити Божу Матір і Йоана Хрестителя.
Подія хрещення – це народження, отож Церква є Матір’ю, яка приводить нас на світ новими дітьми у хрестильній купелі, тому надзвичайно важливо, щоб там була Божа Мати і щоб вона знаходилася саме між хрестом і плащем слави. Марія – Мати Божа і водночас Мати Церкви, тобто сама Церква, що народжує нас, як народила святого Романа у хрещенні.
В цьому деісусі чудово бачимо спільні риси Марії як матері і Йоана Хрестителя як пророка і мученика; обидвох зображено в позі Оранти, для якої найповнішим виявом людської сутності є власне вказувати на Христа і водночас Його приймати. Йоан Хреститель дивиться на Христа, бо цілковито пожертвував собою заради Нього; Марія дивиться на Того, хто головує на літургії християнської спільноти, позаяк вона є Матір’ю Церкви.

Центральна частина
Церква св. Романа

Рим - Італія

січень 2006 р.


Йоан Хреститель, худий і виснажений, з довгим волоссям, яке переплітається з верблюжою шерстю – саме таке вбрання бачимо на ньому, – також зображений у червоному плащі, тобто плащі обожествлення.
Сенс життя цього чоловіка полягає у тому, щоб поступитися першістю Тому, кому вона по праву належить: ми не є джерелом життя, ми його отримуємо, отже, можемо на нього вказувати. Христос росте, Хреститель же маліє, тому є не тільки пророком, але й першим мучеником Нового Завіту.
Христос каже, що Йоан Хреститель – найбільший із народжених жінками; так не величали більше нікого. Йоан зостався у в’язниці, хоча й провістив настання месіянських часів, коли в’язні мали отримати волю. Натомість він отримав свою винагороду – став найбільшим із народжених жінками.

Св. Йоан Хреститель у деісусній позиції
Церква св. Романа

Рим - Італія

січень 2006 р.

 

Обличчя Йоана Хрестителя
Церква св. Романа

Рим - Італія

січень 2006 р.

 

Діва Марія у деісусній позиції
Церква св. Романа

Рим - Італія

січень 2006 р.

 

Обличчя Марії
Церква св. Романа

Рим - Італія

січень 2006 р.

 

   
PONTIFICIO ISTITUTO ORIENTALE - CENTRO STUDI E RICERCHE EZIO ALETTI
Via Paolina, 25 - 00184 Roma, Italia - Tel.: +39-06-4824588 - Fax: +39-06-485876 КОНТАКТИ