Каплиця Доньок милосердя Третього чину св. Франциска в Римі
Via di Porta Maggiore, 38 - 00185 Roma

Ідея цієї мозаїчної праці натхнена особистістю блаженної Марії Петковіч, яка тут похована. Сестри хотіли мати щось на згадку про неї, місце, яке б живило спогади і таким чином допомагало їм у духовному й апостольському житті.
В основу мозаїки лягло видіння, що його блаження Марія описує як видіння Христа розп’ятого, проте наділеного царською величчю й зодягненого у блакитний плащ; таку ж характерну особливість описує у своєму Євангелії св. Йоан, у розповіді якого розп’яття збігається з виявленням Божої слави. Отож Христос знаходиться на древі хреста, яке в усіх традиціях ототожнюється з райським деревом з Едему. Адам вважав Бога Богом, який нічого не дарує, який жадібний до речей, але тепер, коли одкровення сягнуло свого апогею, Бог постає перед нами як Той, хто не просто дарує, а дарує себе і в такий спосіб розкриває свою достоту безумну любов, віддаючи себе у наші руки. Проте любов ця триває вічно, і тому Син не може гнити в могилі. Своєю смертю Христос започатковує також своєрідний вихід цілої історії з гробу до Отця.
Відтак Христові вже на хресті властивий рух вгору, нездоланна духовна сила. Відкрите ребро – це наше народження, тобто народження Церкви; Божа Мати, яка вказує на невичерпне джерело, є, по суті, образом Церкви. Тому й Ісусів плащ, розвіваючись на вітрі, огортає Божу Матір: Церква зодягається у Божу славу, позаяк є Христовою нареченою.
Вітер, що ширить Божу любов і розкриває нам значення смерті Христа, – то Святи й Дух.
Блакитний колір у традиції споконвіку є кольором людства.
Тож блаженна Марія Петковіч з винятковою духовною інтуїцією бачить Христа у блакитному плащі, тобто Христа, що зодягається в людську природу, яка в Ньому оживає, а тому й порушується Святим Духом.
Тлінні останки блаженної Марії Петковіч, поміщені за вівтарем, свідчать про те, що вона вже живе у Христі.
Вже св. Йоан Дамаскин говорив, що золото своїм сяйвом вказує на святість і вірність Богові і що ангел із жезлом сили троїчного Бога і з лампадкою, в якій не згасає світло, свідчить про присутність Христа, зокрема Христа євхаристійного. Власне там і знаходяться останки Марії Петковіч.
Каміння, кольори, золото – все це розташоване так, щоб розкривати і проголошувати життя, динаміку та світло, створювати середовище, гідне святої літургії.

Загальний вигляд: розп’ятий і водночас воскреслий Христос, поруч – Марія, праворуч – ангел
Каплиця Доньок милосердя Третього чину св. Франциска

Рим - Італія

березень 2007 р.

Марія вказує на свого Сина
Каплиця Доньок милосердя Третього чину св. Франциска

Рим - Італія

березень 2007 р.

Деталь: рана Христа
Каплиця Доньок милосердя Третього чину св. Франциска

Рим - Італія

березень 2007 р.

Обличчя Марії
Каплиця Доньок милосердя Третього чину св. Франциска

Рим - Італія

березень 2007 р.

Ангел
Каплиця Доньок милосердя Третього чину св. Франциска

Рим - Італія

березень 2007 р.

Деталь: тло
Каплиця Доньок милосердя Третього чину св. Франциска

Рим - Італія

березень 2007 р.

Виходячи з каплиці, зустрічаємо св. Франциска, який, досконало наслідуючи Христа, молиться, аби на нас зійшло всіляке благословення.
Так, у повній відповідності з давньою традицією, закінчуємо літургію у товаристві святих, з якими нас поєднує і до яких кличе пресвята євхаристія.

Святий Франциск Ассизький
Каплиця Доньок милосердя Третього чину св. Франциска

Рим - Італія

березень 2007 р.