Церква святого Михаїла у Ґросуплє
Hribska pot 6, 1290 Grosuplje, Slovenija

Церкву, присвячену святому Михаїлу, було споруджено у 1972 р., мозаїку ж – площею близько 70 м. кв. – створено у 2002 р.

Загальний вигляд
Церква св. Михаїла

Ґросуплє – Словенія

серпень 2002 р.

Ліворуч бачимо постать святого архангела Михаїла. Це велика постать, яка поєднує небо і землю. У правій руці архангел тримає меч; він уже переміг, адже смерть уже подолано завдяки смерті і воскресінню Ісуса. Лівою рукою він вказує на Ісуса Христа: хто наш Бог? Так, наш Бог – Ісус Христос!

Св. Михаїл
Церква св. Михаїла

Ґросуплє – Словенія

серпень 2002 р.

Деталь: рука Отця, що зсилає Святого Духа
Церква св. Михаїла

Ґросуплє – Словенія

серпень 2002 р.

Постать Ісуса знаходиться в центрі мозаїки, адже Він – осереддя цілого створіння, перший і останній. Над Христом, просто під стелею, бачимо руку Отця. Отець простягає свою руку понад усім, адже саме Він творить, провадить і захищає...

Христос, зійшовши в Ад і ввігнавши хрест у пащу Шеолу, забирає з собою Адама і Єву
Церква св. Михаїла

Ґросуплє – Словенія

серпень 2002 р.

Отець посилає свого Сина спасти людство; спасти просто з пащі смерті, з Шеолу, Адама і Єву, а з ними й ціле людство. Ісуса, зодягненого у біле – символ світла, – послано у царство темряви.
Вгорі над Ним бачимо вогонь Святого Духа, як його отримали апостоли на свято П’ятдесятниці. Святий Дух перебуває над Ісусом, який приходить визволити людство з тенет смерті і з неволі.
Ісус зійшов із неба спочатку у тайні воплочення, потім у тайні хреста і насамкінець – у могилі. Промовляючи апостольський Символ віри, говоримо: “...і зійшов у пекло”; Ісус, отже, спустився до Шеолу шукати померлих. Свій хрест Він увігнав у пащу смерті, щоб вона більше не могла пожирати людей. Так було подолано смерть; Ісус звільнив Адама і Єву. Світло воскреслого Ісуса виявилося таким сильним, що темрява просто вибухнула, й уламки синяви розлетілися навколо. Ісус тримає за руку Єву і притискає її собі до серця. Так Єву визволено від темряви, й одною ногою вона вже стоїть серед райських квітів. Ліву руку Ісус простягає Адамові і бере його за зап’ястя, щоб знову подарувати йому биття серця, тобто нове життя. Обличчя Ісуса й обличчя Адама дуже подібні між собою: так і має бути, адже перед нами – і перший Адам, і другий.
Так само дуже подібні між собою й обличчя Єви і Марії. Постать Марії бачимо на мозаїці праворуч, поряд із дарохранильницею. Марію зображено на рівні землі; складається враження, що вона стоїть на сходинках. Як каже сама Пресвята Діва, “...Він зглянувся на покору слугині своєї” (Лк. 1, 48). Нижня частина мозаїки біля Марії – коричневого, як земля, кольору, адже Марія є жінкою, Божим створінням; верхня ж частина – біла, бо Марія сповнена благодаттю, Святим Духом. Здається, і положенням голови, і жестом рук вона каже: “Ось я, Господня слугиня!” (Лк. 1, 38). Від Бога вона все приймає у свої порожні руки й усе віддає Богові і людству. Приймає Боже Слово і, породивши його на світ та стоячи під хрестом, підносить його людству.

Пресвята Діва у положенні деісуса
Церква св. Михаїла

Ґросуплє – Словенія

серпень 2002 р.

Марія дуже близька віруючим, тож тут розглядаємо її і як Матір Церкви. На це вказує і наявність хрестильної купелі, яка стоїть впритул до цієї частини мозаїки.