Каплиця Університетської колегії св. Станіслава в Любляні
Zavod Sv Stanislava, Štula 23, 1210 Ljubljana - Šentvid, Slovenija

Марія, Sedes Sapientiae
Певною мірою ідея цього образу коріниться в думках Філона Александрійського і його впливі на Отців Церкви. Великий гебрейський філософ здавав собі справу з того, що, з одного боку, прагнення до знань – це ідеал, спільний для всіх народів, але, з іншого боку, справжня мудрість є особливим Божим даром, який отримали діти Авраама. Чи можна сумістити ці два джерела? Філон вважає, що знайшов відповідь на це питання вже у тому факті, що Мудрість приходить до нас із неба, а згодом і через традицію Божого народу.

Загальний вигляд
Каплиця Університетської колегії св. Станіслава

Любляна-Шентвід – Словенія

травень 2004 р.

Отці Церкви також відзначали, що Мудрість має не одне, а два джерела, та під впливом св. Павла насамперед звертали увагу на те, що ці джерела протилежні одне одному (див. 1 Кор. 1, 17нн). Проте вони й собі бралися шукати вирішення цього протиріччя і знаходили його в удосконаленні Філонового твердження: Христос-Мудрість походить від Бога, але завдяки Марії належить водночас і до людської природи. Отже, саме у Ньому поєднуються зазначені протилежності. Намагаючись проілюструвати це у зрозумілий спосіб, Євсевій згадує міф про Орфея, який своїм чудовим співом умиротворяв диких звірів. Так само й Христос своїм співом любові примирює людську природу з божественною.

Діва Марія, Sedes Sapientiae
Каплиця Університетської колегії св. Станіслава

Любляна-Шентвід – Словенія

травень 2004 р.

Ці роздуми відобразилися і в іконописі. Спинку трону, на якому сидить Христос-Мудрість, стали зображати у формі ліри. Розвитку в руслі маріології зазначений мотив набув, либонь, стихійно. З огляду на походження одночасно від Бога і від людей, мертвий трон із перших образів Христа-Вседержителя замінили троном живим – колінами Богородиці. Зберігся, втім, і попередній мотив: трон у формі ліри.

Цар Соломон
Каплиця Університетської колегії св. Станіслава

Любляна-Шентвід – Словенія

травень 2004 р.

Тут натрапляємо на деякі символічні пласти християнського мистецтва, характерні для І тисячоліття. Божа Мати зодягнена у синє – колір людства, – проте має також накидку червоної барви – символ божественної природи, – на знак того, що людська істота долучилася до божественного.

Єпископ Янез Ґнідовец, якому присвячено колегію
Каплиця Університетської колегії св. Станіслава

Любляна-Шентвід – Словенія

травень 2004 р.

Христа бачимо у священичому облаченні. В лівій руці Він тримає книгу – адже є Логосом, відвічним Божим Словом. Достоту важливе значення має єдність між Словом і Ликом. Слово – це Особа, Син Божий, отже має обличчя. Мудрості загадкової, мінливої, темної просто не існує, є Мудрість Бога – живої Особи, яка, втім, наближається до людини за допомогою “рукотворного” образу. Тож Його Мати, Пресвята Діва, є троном живим, наділеним особистими рисами – саме на такому троні й має сидіти Боже Слово. Правицею Христос посилає нам своє духовне благословення. Пальці складено у класичний спосіб для сповідання основних правд віри, пройнятої любов’ю-агапе єдності між трьома Божими Особами, які розкриваються перед нами через Сина, у якому поєдналися дві природи – справжнього Бога і справжнього чоловіка.

Деталь
Каплиця Університетської колегії св. Станіслава

Любляна-Шентвід – Словенія

травень 2004 р.

Три золоті зорі, що прикрашають Марію, вказують на чистоту Матері – Діви до, під час і після пологів.
Вираз обличчя у Марії задумливий, зібраний, заглиблений у споглядання тайни; він неабияк сприяє налагодженню зв’язку між нею і вірними, що моляться у каплиці. Що стосується зображення Сина, то тут існували дві основні тенденції: або робити Його старшим за Матір, адже Він є Мудрістю, а мудрість часто пов’язують із старістю, або, як-от на цій мозаїці, зображати Його дитиною, але з уже сформованим обличчям, надаючи Йому рис аполонської юності, бо ж Він – Мудрість, мудрість же не підвладна часу, а вічна: вічна юність, яка, властиво, й підкреслює, що йдеться про Мудрість живу, призначену для життя.

Деталь
Каплиця Університетської колегії св. Станіслава

Любляна-Шентвід – Словенія

травень 2004 р.